Німеччина готова передати адреси українців Києву: що це означає у 2026 році?

Коротко про головне

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька держава має інформацію про осіб, які зареєстровані, отримують соціальні виплати та мають дозвіл на проживання. Він стверджує, що на основі цих даних Україна могла б надсилати чоловікам повідомлення. Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.

Це висловлювання є політичним коментарем, а не законодавчим актом або міжурядовою угодою, і не означає початок передачі даних з німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес та інформації про соціальну допомогу в Україну без відповідної угоди заборонена європейським і німецьким законодавством про захист даних. Крім того, українське законодавство не дозволяє мобілізувати особу просто на території Берліна — повістка повинна вручатися в Україні.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підтримав ідею повернення чоловіків призовного віку, однак зазначив, що інструментом для цього мають бути дані, а не примусове видворення.

У тій же бесіді Вадефуль звертався до президента Зеленського щодо оборонних контрактів для німецької промисловості. Питання «чоловіків» та «замовлень» звучали в одному контексті — це не робить заяву недостовірною, але пояснює, чому вона була озвучена в таблоїді, а не в офіційних документах.

У його заяві не згадуються:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини у відповідь Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи людина ухиляється від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише у випадку, якщо немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову само по собі не є підставою для вислання, поки діє дозвіл на проживання.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» має на увазі, що поліція Німеччини не візьме людину та не відправить її літаком, а також не виконуватиме українську повістку. Це не означає, що людину не можуть «чіпати» взагалі — це лише розмежування: німецька держава діє згідно з німецькими законами, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) працюють окремо.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. За даними німецького реєстру іноземців (AZR) на кінець жовтня 2025 року там значилося понад 328 тисяч українців-чоловіків віком 18–60 років. Проте сам уряд Німеччини визнає, що не знає, скільки з них дійсно підлягають військовій службі в Україні.

У реєстрі немає таких даних, як:

До реєстру потрапляють також ті, хто виїхав до повномасштабного вторгнення, батьки багатодітних сімей та особи з інвалідністю — отже, список «всіх чоловіків» не є списком «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, це не можливо. У Євросоюзі немає рішення, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Найслабшою ланкою у висловлюваннях міністра є обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. На даний момент юридично для цього немає підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. При цьому було введено новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Однак важливий виняток полягає в тому, що якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує там, новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» відповідно до українських правил — повістки вручаються на адресу в Україні. Але якщо особа сама поїде в Україну «на похорон» або за документами, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути чистою теорією.

А що, якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Основний ризик для сімей, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а у ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві або в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист на 30 липня 2026 року.

Не поширюйте в чатах і соціальних мережах інформацію про те, що «вас уже внесли в списки на депортацію» — це підвищує тривожність без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну, заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

У Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту «з переляку» — це може мати власні юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали?
Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди або старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися?
Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка?
Формально ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах?
Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене?
Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС є гендерно нейтральним, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані?
Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес та даних про соціальну допомогу наразі неможлива — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях

Вам потрібно терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.