Німеччина «готова віддати адреси» українців Києву: що це насправді означає у 2026?

Коротко про головне

Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль у своїй розмові з виданням Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька держава має інформацію про зареєстрованих осіб, тих, хто отримує соціальні виплати, а також про тих, кому видано дозвіл на проживання. На основі цих даних, як стверджується, Україна могла б надсилати листи чоловікам. Міністр підкреслив, що цю тему «можна і потрібно обговорювати», і наголосив, що повернення має відбуватися без примусу.

Це заява, що має політичний характер, а не юридичний — не є законодавчим актом, міжурядовою угодою чи початком передачі даних з німецького реєстру іноземців (AZR). Передача адрес та даних про соціальні виплати в Україну без відповідної угоди заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. А в Україні не дозволено мобілізувати особу просто на вулиці Берліна — повістки вручаються виключно на території України.

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО — ми з’ясуємо, чи підпадаєте ви під захист у Німеччині чи Польщі сьогодні, та що робити, якщо на вашу закордонну адресу надійде лист.

👉 Безкоштовна консультація

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр підтримав ідею повернення чоловіків призовного віку. Проте інструмент, про який йдеться, — це дані, а не примусове видворення.

У тому ж інтерв'ю Вадефуль акцентував увагу на оборонних контрактах для німецької промисловості. Тема «чоловіків» та «замовлень» звучала разом — це не робить заяву неправдивою, але пояснює, чому її озвучили саме в таблоїді, а не в офіційних документах.

У заяві не було вказано:

У грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи ухиляється особа від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише в разі, якщо немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову саме по собі не є підставою для вислання, якщо дозвіл на проживання діє.

«Без примусу» — що це означає насправді

Німецька фраза «ohne Zwang» означає, що поліція Німеччини не заарештує особу і не виконуватиме українську повістку. Це не гарантує, що особу «не чіпатимуть» взагалі — це просто уточнення: німецька держава діє за німецьким законодавством, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) залишаються окремими і діють в Україні.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. За даними німецького реєстру іноземців (AZR) на кінець жовтня 2025 року, в ньому було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком від 18 до 60 років. Проте, сам німецький уряд визнає, що не відомо, скільки з них підлягають військовому обов'язку в Україні.

У цьому реєстрі немає таких відомостей, як:

До реєстру потрапляють і ті, хто виїхав ще до повномасштабного вторгнення, і батьки багатодітних сімей, а також люди з інвалідністю — тому список «усіх чоловіків» не є синонімом списку «призовників».

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не просто так. У Євросоюзі не прийнято рішення про те, що Україна забезпечує належний захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Таким чином, найбільш вразливим місцем у словах міністра є саме обіцянка передачі даних про соціальні виплати. Юридично наразі для цього немає підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Однак, воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку «де це застосовно».

Але є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у певній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його підтримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild цей виняток жодним чином не скасовує.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, не є офіційним «врученням повістки» за українськими правилами — повістки надсилаються на адресу в Україні. Проте, якщо особа сама приїжджає в Україну «на похорон» або для отримання документів — тоді німецька адреса в українському реєстрі перестане бути лише теоретичною.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для сімей, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульствах чи в застосунку «Дія».

Що варто зробити вже зараз

Часті запитання

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси й дані про соціальну допомогу наразі неможливо — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація «за ухилення» з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик — не літак до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлений командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях

Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 Безкоштовна консультація

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова